Соціоніка

Новікова В.Ю.

Алгоритм процесу обробки інформації: ТІМне та особистісне

У своїй практиці викладання соціоніки та модерування соціонічного форуму я постійно стикаюся з прикладами нерозуміння ролі ТІМного та особистісного у поведінці людини, змішування цих частин та підміни одної частини іншою. Така плутанина породжує купу невірних тлумачень як соціонічних понять та категорій, так і цілих елементів соціонічної теорії.

Вивчаючи соціоніку дуже важливо розуміти та розділяти той вплив, який здійснюють на людські прояви особистісні та ТІМні фактори. Без цього практично неможливо забезпечити правильне використання соціонічних знань на практиці.

I. Процес обробки інформації психікою людини.

1. Першим етапом є подразнення органів сприйняття, що провокує початок процесу обробки інформації. Якщо розглядати середньостатистичну людину, яка не має вад у функціонуванні органів сприйняття, то можна стверджувати, що на цьому етапі процес відбувається однаково у всіх людей, не залежно від їх ТІМів та індивідуально-особистістих характеристик.

Наприклад, уявіть ситуацію, коли двоє людей різних ТІМів разом йдуть міською вулицею. Їх органи сприйняття в однакових обставинах відчувають однаковий вплив. Вони чують однакові звуки, відчувають один і той самий вітер, ті ж самі запахи та бачать однакову панораму.

2. Наступним етапом відбувається розподіл вхідного інформаційного потоку на 8 частин (інформаційних аспектів). Цей етап відбувається вже всередині психіки людини і також є універсальним для всіх.

3. Далі відбувається обробка інформації по кожному аспекту у відповідності до конкретної функції Моделі А. Саме на цьому етапі починають реалізовуватися ТІМні характеристики людини.

4. Ні основі оброблених даних складається інформаційна карта вхідного потоку, структурованого у відповідності до моделі А. На цьому етапі людина розуміє, що саме вона бачить у ситуації.

Повернемося до прикладу з друзями, що йдуть вулицею. Припустимо, що їх ТІМи - СЛІ та ІЕЕ. Незважаючи на те, що вони йшли разом, опис того, що вони бачили, буде різним та повністю відповідатиме ТІМам кожного з них. Наприклад, СЛІ може розповісти, що місто йому запам'яталося чистим повітрям, гарною їжею та приємними цінами. ІЕЕ розповість про все унікально-нестандартно-ексклюзивне, що він побачив та почув від мешканців міста.

5. Наступним етапом відбувається суб'єктивна оцінка інформаційної карти (добре/погано, правильно/неправильно) відповідно до особистісних цінностей, принципів, вірувань, переконань та норм. Що саме людина оцінюватиме (настрій людей чи ціни в ресторанах) - залежить  від його ТІМу. А от суть оцінки залежить від його особистісних установок, переконань та стандартів.

Наприклад, ІЕЕ може відзначити цілковиту відкритість та довірливість мешканців міста. І в залежності від особистісних переконань може оцінити цю особливість як надмірне неприпустиму простодушність, або побачити в цьому приємну розслаблюючу атмосферу для спілкування.

6. Далі на основі суб'єктивної оцінки відбувається формування локальних цілей, що витікають з отриманої інформації, та мотивацій (системи доводів та аргументів) на користь якогось рішення. Відзначимо, що інформаційна структура мотивації залежатиме від ТІМу, а от суть і сенс - від особистісних переконань.

Наприклад, ІЕЕ, оцінивши довірливість аборигенів як неприпустиму простодушність, в залежності від особистісних принципів може вважати, що "Дурнів треба вчити, щоб імунітет проти людської злості напрацьовували", або "Дурнів треба оберігати від людської злості". Обидві мотивації побудовані на основі однакової інформації, але мають різний сенс та ведуть до різних рішень.


7. Наступним етапом відбувається прийняття рішення, націленого на конкретний результат, та програмування дій для досягнення цього результату.

Виходячи з вищенаведеного прикладу приймається рішення "вчити" або "берегти" та визначається спосіб реалізації цього рішення.

Слід відзначити, що очікуваний результат продиктований особистісними установками суб'єкта, а от інструменти, що будуть задіяні для досягнення результату, залежать і від особистісних установок, і від ТІМу.

Продовжуючи приклад, "вчити" чи "берегти" ІЕЕ буде, використовуючи можливості ситуації та керуючи стотсунками з людьми (якщо вирішить діяти з блоку ЕГО), або, наприклад, здійснюючи вольовий тиск та наполягаючи на слідуванні правилам та формальностям (якщо вирішить діяти з блоку СуперЕГО). Можливо використання будь-якого блоку Моделі А. Вибір інструментів визначається особистісними факторами, а сам інструментарій, у свою чергу, визначає експертність та ефективність дій.

8. Кінцевим етапом всього процесу є безпосередньо дії, реалізація прийнятого рішення. Ці дія, що  звершуються людиною у конкретних ситуаціях, власне, і є цілеспрямована поведінка.

Алгоритм процесу обробки інформації

Алгоритм обробки інформації

Слід підкреслити, що етапи 1 і 2 не залежать від ТІМу, етапи 3 та 4 повністю обумовлені ТІМом, а, починаючи з 5 етапу, на процес обробки інформації починають накладатися особистісні фактори, які у значній мірі впливають на прийняття рішень та на реалізацію цих рішень діями, тобто на поведінку людини.



II. Трохи про особисте.

У цій статті не ставиться за мету розібрати особистісні фактори докладно. Однак окреслити, що саме ми називаємо особистісними факторами, необхідно. Особистісні переконання, установки,  вірування та принципи формуються під впливом ближнього та дальнього соціуму, у якому виховується людина. Протягом життя система цінностей людини зазнає змін. Людина набирається життєвого досвіду, переоцінює свої погляди. Ці зміни відображаються на поведінці людини. Вона теж змінюється з часом.

Особистісні фактори можна систематизувати наступним чином:

1. Індивідуально-особистісні:
- рівень самооцінки (зарозумілість/самоприниження);
- особиста зрілість (актуалізація/інфантилізм);
- адекватність самосприйняття;
- освітньо-культурний рівень.

2. Локально-соціальні:
- сімейна парадигма (сімейні сценарії, сімейні цінності).

3. Глобально-соціальні:
- культурно-професійне середовище існування;
- соціальний рівень;
- регіонально-територіальна парадигма.

III. Деякі висновки з алгоритму обробки інформації.

1. Досить часто доводиться чути претензії до точності існуючих описів ТІМів. Алгоритм обробки інформації показує, чому ці описи не можуть бути універсальними та підходити кожному представнику ТІМу з точністю до коми. Існуючі описи ТІМів - це, скоріш за все, описи більш-менш усередненої поведінки конкретних людей, яких автор опису відніс до конкретного ТІМу. А поведінку людини разом із ТІМом формує і особистісний фактор, який є індивідуальним для кожної людини та може з часом змінюватися.

2. Очевидно, що для діагностики ТІМУ слід шукати методи, що дозволили б оцінювати процес обробки людиною інформації, який відбувається на 3 та 4 етапах. Тобто, аналізувати параметри обробки інформації функціями Моделі А та визначати структуру інформаційної карти, що складається на основі цього аналізу.

проте доводиться констатувати той факт, що й досі широке розповсюдження мають методи так званого "ситуаційного типування", що аналізує опис людиною своєї поведінки у межах ситуації із заданими параметрами. На основі вищевикладеного стає очевидним, що використовувати подібні методи слід вкрай обережно, усвідомлюючи, що таким чином ми виявляємо лише прояви 8 та 9 етапів процесу обробки інформації, а вони несуть в собі значний вплив особистісних факторів, які не відносяться до ТІМ. Якщо вже запитувати людину про його дії в заданій ситуації, то лише для того, щоб уточнюючими запитаннями, повертаючись до алгоритму назад, з'ясувати параметри вихідної інформації, на основі якої будувалася мотивація на користь заявленого рішення. І в такому разі саме базова інформація, а не кінцеве рішення, вказуватиме на ТІМ.

3. Неважко побачити, що обробка інформації має кілька рівнів:

- фізіологічний (1 - 2 етапи),
- ТІМний (3 - 4 етапи),
- особистісний (5 - 6 етапи),
- змішаний (7 - 8 етапи). 

Інформаційна взаємодія між людьми відбувається на кожному рівні. І на кожному рівні можна спостерігати комфортність чи некомфортність інформаційних відносин.

Обробка інформації на фізіологічному рівні залежить від функціонування органів сприйняття. Очевидно, що комунікації між людьми, наприклад, зрячими та сліпими ускладнені просто через те, що в них вже на рівні сприйняття інформаційні потоку суттєво різняться.

Соціонічні інтертипні відносини описують інформаційну взаємодію на рівні ТІМів. Тобто характер інформаційних зв'язків між елементами Моделей А, який показує, наскільки адекватним та сприятливим буде інформаційний обмін між партнерами в рамках конкретних інформаційних аспектів.

Інформаційна сумісність на особистісному рівні проявляється у сумісності індивідуальних, локально-соціальних та глобально-соціальних установок людини. Типовим прикладом несумісності партнерів в особистому житті є приклад розбіжності сімейних парадигм.

На "змішаному" рівні визначається сумісність та узгодженість поведінки людей, які залежать від того, у яких інтертипних відносинах вони перебувають, та від того, наскільки узгоджені їх особистісні установки. Фактично відносини між людьми (не між ТІМами) формуються саме на цьому етапі. Слід зауважити, що взаємодія на кожному конкретному рівні у різних ситуаціях для різних людей може мати різний ступінь значущості та впливу на загальну картину взаємин.

Такий підхід наочно показує, чому в реальності виникають такі ситуації, коли дуали не можуть знайти спільну мову. Або коли люди, ТІМи яких перебувають у "некомфортних" інтертипних відносинах (відносини конфлікту, суперего тощо), дружать та шанують один одного.

Література

1. Аугустинавичюте А. "Соционика" (в 2-х т). // СПб.: Terra Fantastica, 1998.
2. Блум Ф., Лейзерсон А., Хофстедтер Л. "Мозг, Разум и Поведение". (пер. канд. биол. наук Годиной Е.З.) // М.: "Мир", 1988.
3. Ермак В.Д. "Как научиться понимать людей". // М.: Астрель, 2003.
4. Судаков К.В. Системная организация целостного поведенческого акта // Л.: Физиология поведения, 1987.
5. Судаков К. В. "Системное построение функций человека". // М.: Институт нормальной физиологии им. П. К. Анохина РАМН, 1999.
6. Удалова Е.А., Бескова Л.А. Уроки соционики, или самое главное, чему нас не научили в школе". // М.: Астрель, 2003.

© Новікова В.Ю., 2008 р. /будь-яке використання тексту лише з дозволу автора/

 

Оригінал статті:  http://socioinfo.ru/article/5-algorithm-for-information-processing




© 2022 Соціоніка.укр Адміністратор