Соціоніка

Аушра Аугустинавічюте

Дуальна природа людини

До змісту

Що дає людині психічне доповнення

Жодна людина не може бути одночасно екстравертом та інтровертом, сенсорним та інтуїтивним, логічним та етичним. Її психіка нагадує утворений з двох індивідуальних полюсів магніт. Тільки полюси магніту завжди разом, а людина симетрична, його другим полюсом є інша людина.

Стосунки між двома людьми ІМ, коли другий має потрібні доповнюючі якості, ми називаємо відносинами доповненням, сам процес доповнення - дуалізацією.

Життя людини в суспільстві ускладнюється його дуальністю і, тим більше, його 16-типністю, при якій знайти свій другий полюс не завжди виходить. А людина без доповнення, тобто недуалізована, - неспокійна, духовно голодна істота, яка не має уяви, в чому суть її голоду і хто в тому винний. Вона відчуває, що її "не розуміють", але хто в тому винний - вона сама, "важке дитинство", партнер чи суспільство - не впевнена. В такому стані важко жити в мирі з усім світом, накопичуються різноманітні конфлікти, протиріччя, безпричинна агресивність. Людина тягнеться до інших за відповіддю і часто ще більше заплутується у своїх стосунках. Важко знайти потрібне, якщо самі собою не склалися сприятливі умови та підходяще мікросередовище.

Для самопочуття людині та функціонування її як суспільного організму дуже важлива психічна структура партнера. Немає окремої гармонійної особистості. Гармонійне існування людини - коли вона має не тільки люблячого, але й психічно доповнюючого партнера - дуала. Шлюб - право не тільки на сексуального партнера, але й на психічне доповнення та на продовження своєї особистості в іншому, на дуалізацію психіки.

тому один з моментів підготовки молоді до сімейного життя - уміння розпізнавати різницю психічних структур для підбору повністю підходящого партнера або пристосуванню до не повністю підходящого. При розумінні, що неприйнятна поведінка для партнера визначається не його волею, а об'єктивною психічною структурою, з'являється можливість хоча б часткового свідомого пристосування. Крім того, при усвідомленні, що не повністю підходящий партнер і сам не може бути повністю вдоволеним, буде легше шукати компроміс.

Більш глибокий аналіз взаємин молодих людей показав, що психічна структура визначає не тільки поведінку в шлюбі, але й поведінку у дошлюбній дружбі. Те, як людина береться за ініціативу чи уникає її, як вона приваблює, залицяється, як і те, яким чином вона підкреслює свою стриманість. незалежність, є складним захисним механізмом. Цей механізм якоюсь мірою відгороджує від уваги психологічно непідходящого партнера та приваблює підходящого. Кожна психічна система відкидає іншу систему прийняття симпатій, інакше кажучи, психіка сама може дати собі раду, якщо обставини їй не заважають. На жаль, цей механізм призначений, здається, коли молоді люди знайомі з дитинства, тобто з того часу, коли не було небезпеки переплутати психічні та сексуальні потреби. Або, коли помилки робилися та виправлялися, без розплати шлюбом. Сьогодні до природного передчуття слід додати трохи психологічних знань.


Лише відносини доповнення дають повну сексуальну сумісність. Але таких шлюбів, як ми бачили, не дуже багато. Не можна стверджувати, що молоді люди одружуються надто рано. Скоріше, люди знайомляться надто пізно, коли для перевірки характерів уже немає умов. Через надто вузьке коло знайомих - друзів та через незнання законів психічної сумісності. Пізно обирати, підходить людина за характером чи ні, коли знайомляться люди, яким просто підійшов час вступати до шлюбу, які лише для цього й знайомляться. Сексуальні бажання в цьому віці не дрімають, вони постійно напоготові та легко сприймаються за "справжнє кохання". Але ж кожен від партнера очікує саме повного психічного доповнення та врівноваженої психіки.

Як люди із доповнюючими психіками сприймають один-одного? Як "найлюдянішу" людину, найм'якшу, найгуманнішу, найдоступнішу. Такою вона іє. Крім того, це партнер,  який завжди знає, що і коли треба робити, як відповісти, що порадити, яким жартом зняти напругу. Який усе розуміє, завжди вміє підтримати, захистити, ніколи не образить і, що мабуть ще важливіше, сам ніколи не ображається. При дуалі кожен активізується та відчуває себе більш сильним та більш правим. Недуалізована людина постійно, проявляючи будь-яку активність, ніби виходить за межі своїх можливостей та втрачає рівновагу. І те, що називається відпочинком, потрібно не лише для відновлення сил, скільки для відновлення рівноваги психіки.

Багато людей не знають, не відчувають, що таке дуалізація, і тому не шукають її. У період передшлюбної дружби досить часто проявляється схильність шукати не дуалізації зі спокійним духовним комфортом, а великого самозречення та страждань. Поширена впевненість, що кохання має супроводжуватися з духовними стражданнями. Але це вірно лише для тих випадків, коли закохані не доповнюють один одного.

Дуалізація підвищує самоповагу людини. Завдяки їй усвідомлюється і власна користь для інших людей, і власне місце у суспільстві. Другий постійно забезпечує достовірною інформацією про це. Минають всі почуття неповноцінності та страх відчути себе вискочкою. На доповнюючого дивляться як на недосяжного принца, з ним самі стають королями.

У кожного буває кислий настрій, що проявляється у якомусь бурчанні.  Цікаво, що бурчання дуала ніколи не сприймається як град докорів. Часто саме бурчання - та форма спілкування, яка сама відрізняється найбільшою безпосередністю та взаємним розумінням, коли все розуміють з пів слова, коли за найменший час партнеру передається найширша інформація про те, що відбувається в об'єктивному світі, і - найголовніше - про своє сум'яття, невизначеність свого відношення до того, що відбувається. Бурчання - лише звернена до партнера напівсвідоме прохання пояснити щось незрозуміле.  На це бурчання ніхто, крім дуала, правильно відреагувати, дати потрібну відповідь чи пояснення, а іноді просто промовчати, не вміє.

Джерелом роздратування та конфліктів між людьми на роботі та в сімейному побуті буває зіткнення у проявах ініціативи або невміння одного підхопити та підтримати ініціативу іншого. У дуалів такі конфлікти неможливі.  Діють вони злагоджено, цією злагодженістю активізують та врівноважують один одного. Один підхоплює ініціативу іншого для того, щоб у потрібний момент повернути її до перших рук. Перемінна активність не дозволяє приділяти увагу всім ланкам в роботі, підвищує результативність праці, скорочую для її виконання час, не залишає місце фрустрації. Те, що робиться одним, іншим сприймається як прояв виключно сильних та рідкісних якостей, уміння. Постійне здивування та потрібна (не будь-яка, а саме потрібна) похвала підбуджують емоційно. Дуали не тільки не хочуть, а й не можуть деструктивно впливати один на одного. У них немає такої можливості, тому що немає слів, якими можна образити один одного. Адже одна й та сама людина ображає іншу не стільки своїми діями, скільки тим, якими словами вона ці дії пояснює, які мотиви висуває на перший план, якою мімікою супроводжує свої пояснення. Як сходяться з появою нових інтересів, так і розходяться за їх відсутності дуже просто, без плутанини. Якщо це подружжя, то вони ніби зрощуються в одне ціле "я".

Такому партнеру не потрібні свідомі поступки. Усе йде ніби само по собі, відносини між ними можуть бути серйозно-діловими чи жартівливими, але ніколи злобними або агресивними.


Феномен дуальності людини можна пояснити й таким чином. основою дуалізації є певна послідовність, з якою "розкручується" механізм інформаційного та енергетичного метаболізму (ІМ та ЕМ) дуалів. У цій послідовності є тотожність. Але при цьому ті ланки ІМ та ЕМ, які яскраво проявлені у одного дуала, у другого - у найбільш нерозвиненому стані. З'являється ця тотожність і доповненість у будь-якій сумісній діяльності. Особливо яскраво вона помітна на початку нового робочого дня, коли слова та жести одного служать наче пусковим ключем запалення іншого, а також при сексуальних іграх. З цього питання психологи Н. та А. Обозови у статті  "Диагностика супружеских затруднений (Психологічний журнал, 1982, N2, с.147) пишуть: "... для психологічного спілкування партнерів мають значення не тільки чисто сексуальні характеристики (тип статевої будови тіла, статева потенція тощо), але й реактивність організму, психодинамічні характеристики поведінки... Внаслідок цього причиною незадоволеності деякий подружжів є не сексуальний контакт в узькому сенсі слова, а форма еротичних ігор, прояв сексуальної зацікавленості." тому, додамо ми, хто хоч раз потрапив у обійми дуала, той не захоче міняти їх на щось інше. У відносинах доповнення немає сексуально-холодних та фригідних жінок. Подружжя довго залишається сексуально активними.

Сексуальна поведінка різних типів ІМ відрізняється. тому про справжню сексуальну сумісність можна говорити лише між доповненням. Проілюструємо це прикладом двох протилежних діад - діади сенсорно-етичного екстраверта та діади сенсорно-етичного інтроверта. Ці протилежні сенсорики диктують своїм партнерам і протилежну "сенсорну поведінку". В діаді сенсорно-етичного інтроверта кохають "шкірою", усією поверхнею. Тут немає різких рухів, партнери ніби тануть в обіймах один-одного. У діаді сенсорно-етичного екстраверта, навпаки, уникають дотиків шкірою та злиття тіл. Тут багато різких рухів, поз та майже гімнастичних вправ. Цікаво, що сенсорні екстраверти взагалі не терплять дотиків іншої людини, навіть, дотиків лікаря. Руку іншому подають лише з власної ініціативи.

І у шлюбі дуалів можливі тимчасові непорозуміння. Це іноді відбувається з людьми, які не відчувають своїх дуальних схильностей через те, що росли в сім'ях, в яких не бачили відносин психічного доповнення, не відчули, як вільно поводить себе людина, якою вона буває спокійно-натуральною, коли її хтось доповнює. Дуала треба вміти "програмувати". Програмують, коли поводяться імпульсивно, "за велінням душі". У тих випадках, коли хоча б в одного ця безпосередність є, другий дуже швидко навчається як "приймати програму", так і надавати її, тобто програмувати першого.

У гарних сім'ях, де чоловік та жінка мають доповнюючі типи особистості, діти, як правило (тільки якщо у шизотима не народиться дитина циклотим та навпаки), набувають такі ж самі типи ІМ, як і у батьків. Дочки найчастіше виростають з типом, як у матері, сини - як у батька. Дочки доповнюють типами батька та братів, сини - матір та сестер, за умови, що виховують дітей самі батьки. Це найкращі, найбільш гармонійні родини. Виховувати таких дітей легко, про батьків кажуть, що у них природний талант вихователів.

Ідентичні відносини, як і відносини доповнення, необхідні для формування стійкої психіки дітей: ніхто не може стати найкращим вчителем, ніж ідентичний, і кращим вихователем, ніж доповнюючий. Тому в сім'ях, де батьки доповнюють один одного, створюються оптимальні умови для виховання та соціалізації дітей. Людина, один з батьків якого має доповнюючий тип психіки, відчуває свою цінність та значимість для для людей. Він впевнений, що його, як у дитинстві, так і протягом всього життя розумітимуть та любитимуть - у майбутній сім'ї та в робочому колективі. Він відрізняється більш легкою вдачею та більш врівноваженою нервовою системою, більш соціалізований. Інші, яким з батьками "не пощастило", завжди відчувають себе в певній мірі розгубленими, винними та непотрібними, їм не вистачає психічного імунітету, яскравіше проявляється агресивність (у екстравертів) чи конформність (у інтровертів). Вони частіше потрапляють у конфліктні ситуації, потопають у неврозах та хронічних захворюваннях.

Дуалізація є обов'язковою умовою не тільки міцного психічного здоров'я, але й гарного фізичного функціонування організму. Люди з дуалізованою психікою значно менше хворіють, швидше одужують.

Дуалізованість психіки відбивається на здоров'ї людини, тому що кожен елемент ІМ не тільки відображає певні аспекти об'єктивної діяльності, але й керує організмом. За кожним елементом ІМ стоять певні меридіани  та керовані ними системи організму. Системи, що знаходяться за найрозвиненішими, провідними елементами ІМ, найменш схильні до небезпеки захворювання. В першу чергу хворіють ти системи, що є провідними у дуала. За нашими гіпотезами, елементи ІМ пов'язані з меридіанами наступним чином:

Соціоніка Экстравертная інтуїція - задній серединний меридіан,
Соціоніка Экстравертная етика - меридіан шлунку та підшлункової залози,
Соціоніка Экстравертная сенсорика - меридіан сечового міхура та нирок,
Соціоніка Экстравертная логіка - меридіан жовчного міхура та печінки,
Соціоніка Интровертная інтуїція- передній серединний меридіан
Соціоніка Интровертная етика - меридіан серця та тонкої кишки,
Соціоніка Интровертная сенсорика - меридіан перикарду та трьох частин тулуба,
Соціоніка Интровертная логіка - меридіан легень та тонкої кишки.

Наші спостереження цю гіпотезу підтверджують. Наприклад, логічні екстраверти дійсно найчастіше хворіють на серце, етичні екстраверти - нирками, а інтуїтивні інтроверти - шлунком, підшлунковою, печінкою.

 

До змісту




© 2022 Соціоніка.укр Адміністратор